ОГЛЯ One-Eyed Likho

One-Eyed Likho – це справжня надзвичайна гра – захоплива пригодницька гра жахів, яка перевершила всі мої початкові очікування. Вона не просто розповідає історію; вона затягує вас глибоко в темне серце слов’янського фольклору з інтенсивністю, яка є одночасно прекрасною та жахливою. Це пригодницька гра жахів від першої особи, що відбувається у світі, натхненному темною слов’янською легендою, досліджуючи хаотичну та складну землю в Росії 19-го століття, поки ви намагаєтеся уникнути своєї долі.

Розташована в Росії 19-го століття, ця гра перетворює давню легенду про Лихо — однооке втілення злої долі — на вісцеральний досвід від першої особи. Найбільше мене вразила автентичність фольклору. Це не голлівудська версія жахів; це та сама сира, нефільтрована темрява, про яку колись шепотілися селяни при свічках. Розробники з Morteshka явно провели своє дослідження, і це видно в кожному тінистому куточку та таємничій зустрічі.

Я ціную історії, які цей розробник вкладає у свої ігри, і вони справді створюють відчуття, ніби ви занурені у дуже, дуже старий російський/східноєвропейський світ. Час забобонів та легенд, темної магії та надприродних істот, що ховаються у всіх тінях та темних куточках світу. Що стосується ігрового процесу, One-Eyed Likho – це симулятор ходьби з кількома головоломками, але що тут справді сяє, так це використання світла та тіні. Це справді схоже на купу кошмарних сцен, знятих Орсоном Веллсом та Фріцем Лангом під час їхніх найтривожніших подорожей.

Механіка ігрового процесу оманливо проста, але водночас надзвичайно захоплива. Озброєні лише сірниками, ви вирушаєте в темряву, де вогонь стає вашим рятівним колом – розгадуючи головоломки, розкриваючи приховані стежки та стримуючи вторгнення зла. У цій залежності від полум’я є щось фундаментальне, що пов’язує вас зі страхом наших предків перед темрявою та невідомістю.

Найбільше мене вражає те, як ця гра викликала справжній інтерес до російського фольклору поза екраном. Я досліджував слов’янську міфологію, читав про домових, русалок та інших істот з цієї багатої традиції. One-Eyed Likho — це більше, ніж просто розвага, це культурний місток, який робить давні казки актуальними та актуальними.

One-Eyed Likho – це гра жахів, але водночас незабутній досвід, зроблений правильно – не через дешеві лякаючі сцени, а через атмосферу, міфологію та своєрідний повзучий жах, який залишається з вами ще довго після того, як ви відкладете контролер. Якщо ви шукаєте гру, яка поважає своє джерело, але водночас дарує справжній страх та спонукає до роздумів сюжет, це обов’язкова спроба.

Технічно, гра працює зі швидкістю 120 кадрів/с у роздільній здатності 4k, і все на моєму RTX 5080 на максимально можливому рівні. Я граю в неї на 77-дюймовому OLED-телевізорі LG з дійсно гарною системою об’ємного звуку, і вони чудово виконали роботу зі зведення звуку, що дійсно, дійсно додає атмосфери світу.

Я впевнений, що у вас був би подібний досвід, якби ви грали в цю гру з навушниками, але на моїй системі мені знадобилося багато часу, щоб по-справжньому відчути, що я вирушаю в цю подорож. (Причина, чому я згадую OLED, полягає в тому, що OLED-екрани так добре відображають чорний колір, який по суті нескінченний, тому в такій грі, де немає кольору, це має величезне значення для занурення.)

Приголомшлива чорно-біла естетика гри — це не просто стилістичний вибір, це досконалість розповіді. Кожен кадр нагадує незабутню ілюстрацію зі старовинної російської казки. Сіра палітра перетворює звичайне середовище на щось більше, ніж просто реальний світ, де тіні здаються живими, а кожне мерехтіння ваших дорогоцінних сірників розкриває нові жахи або рятує вас від них. Хоча текстури не ідеальні, освітлення та деталізація оточення, а також чудова озвучка, яка пасує персонажам, з лишком компенсують її недоліки.

Загалом, One-Eyed Likho – чудова слов’янська гра, яка не використовує суперечливі ігрові рішення, такі як карти, ви можете грати в неї, поки не отримаєте достатньо її атмосфери, але не набридне. Однак для тих, хто шукає сильнішого наративу та детальнішого ігрового процесу, One-Eyed Likho може бути досить невдалою.

Це художня гра з певною атмосферою та цікавою темою, але її інновації значною мірою обмежуються естетикою, тоді як решта вражень майже… прийнятна. Шкода, бо мені здається, що саме середовище мало певний цікавий потенціал, який, на жаль, не був повністю використаний. Однак, мені дуже сподобалася ця гра, і якщо вам подобаються такі враження, як Mundaun, The Signifier, Gray Dawn… ви знайдете тут багато чого цікавого.

Pros

+ Створює чудово темну атмосферу, яка вселяє страх.

+ ає чудово сюрреалістичну атмосферу.

+ Темп гри абсолютно бездоганний.

+ Вона ідеально оптимізована для SteamDeck.

+ Вона розповідає історію живої легенди.

Cons

– Має кілька незначних технічних проблем.

– Головоломки справді прості, і їх небагато.